Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
споріднювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
споріднити — див. споріднювати … Український тлумачний словник
об'єднувати — ую, уєш, недок., об єдна/ти, а/ю, а/єш, док., перех. З єднувати в одне ціле; робити єдиним, цілим. || Сполучати між собою; з єднувати. || Містити, мати у своєму складі. || у що, на чому і без додатка. Згуртовувати, єднати на ґрунті спільності… … Український тлумачний словник
об'єднувати — ную, нуєш, (об єднати, єднам), Пр. З єднувати в одне ціле; містити в собі, мати в своєму складі; споріднювати … Словник лемківскої говірки
